Будівництво підводної високовольтної лінії електропередачі дозволить Німеччині зберігати надлишки «зеленої» енергії в Норвегії

04.03.2015 22:15 |

Новий інвестиційний проект Німеччини (NordLink) відкриє перед країною більш амбіційні перспективи щодо відновлюваної енергетики. Вже через 5 років проект, у реалізацію якого готові вкласти від 1,5 до 2 млрд євро, перетворить Норвегію у «акумуляторну батарею» Німеччини. Станеться це, коли у 2020 році дві країни об’єднає новий зв’язок - підводна високовольтна лінія електропередачі (ЛЕП) завдовжки в 623 кілометри і потужністю в 1400 мегават
Нова ЛЕП, що з'єднає містечко Вільстер (розташоване недалеко від Гамбурга) з норвезьким Тонстадом, покриватиме 3% споживання електроенергії в Німеччині, забезпечивши електрикою близько 600 тисяч німецьких домогосподарств.

Відповідна інвестиційна угода між Німеччиною та Норвегією була підписана 10 лютого в норвезькому місті Хаугезунд. Суть її полягає в тому, щоб з'єднати дві країни лінією постійного струму, яка дозволить перекидати з Німеччини до Норвегії «на зберігання» надлишки вітрової енергії і при необхідності отримувати назад екологічно чисту гідроенергію.

«Ми зможемо обмінюватися енергією між двома взаємодоповнюючими енергетичними системами», - підкреслює Мел де Крон, голова нідерландської державної компанії Tennet (один з найбільших в Німеччині власників ЛЕП). Разом з державним Німецьким банком розвитку вона забезпечить половину суми на будівництво NordLink. Іншу половину внесе норвезька державна енергетична компанія Statnett.

Причиною такої угоди слугувала проблема накопичення та зберігання енергії, добутої з відновлюваних джерел у Німечинні. Одним з найбільш популярних способів зберігання такої енергії є гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС), для будівництва яких потрібна гориста місцевість. Коли виникають надлишки електроенергії, насоси на таких ГАЕС качають воду з нижнього водоймища у верхнє. У моменти піку електроспоживання воду знову «скидають», і вона, як на звичайній гідроелектростанції, приводить у рух генератори.

Справа в тому, що вітрова енергетика Німеччини найбільш розвинена на півночі країни, де майже постійно дмуть вітри, проте доволі плоский рельєф, а до найближчої височини – сотні кілометрів. Вирішувати цю проблему влада Німеччини прийнялася «партнерським методом». Саме так й виникла ідея прокласти ЛЕП до гірського узбережжя Норвегії - країни, що має багатий досвід в гідроенергетиці і, зокрема, в ГАЕС. Источник